Механізм, як росія створює та “розганяє” свої фейки в українському інфопросторі, в залежності від порядку денного в Україні. Розглядаємо на прикладі одного з російських Telegram-каналів, чия діяльність в Україні отримала певний розголос, але не припинена.
Ще у перші дні повномасштабного вторгнення рф зʼявилися Інтернет-війська України. Таку ініціативу запустили Мінцифра І Мінкульт. Сенс цього формування у тому, що приєднатися може кожен, в кого є смартфон чи компʼютер.
Мета Інтернет-військ України - чинити спротив агресору у цифровому просторі і доносити до світового суспільства всю жорстокість війни та підступність росії. Учасники цієї спільноти поширюють в соцмережах певні публікації, підкріплені зображеннями, фото та відео. Інтернет-війська України допомагають привернути увагу світу, посадовців, діячів та політиків до певних подій, які відбуваються під час війни з росією.
Але, як показала практика, росія вміє застосовувати у війні чужі результативні ініціативи. Подібне відбулося не тільки із застосуванням дронів на полі бою, а і з ініціативою “цифрової армії”.
Так, ще наприкінці 2023 року виявилося, що рф перейняла подібну ініціативу і застосовує її, аби чинити потужні інформаційні атаки на українців та маніпулювати їх почуттями. Це формування навіть має схожу назву - “Цифровая армия России”. Воно має свої Telegram-канали. Ми розберемо діяльність одного з таких каналів і зʼясуємо, чим саме вони шкодять Україні.
Українські користувачі соцмереж у грудні минулого року почали давати розголос шкідливій діяльності цієї спільноти, аби привернути увагу людей до того, звідки походять фейки та ІПСО.
Користувачі закликали “кидати” скарги на цей канал. Але пошук показав, що він досі активний. Тож, як бачимо, скаржитись на канал в Telegram - це найменш дієвий спосіб боротися з ворожими фейками та ІПСО.
А що ж тоді лишається? Пояснити, як діє ворожа цифрова армія
Отже, сенс в тому, що адміністрація цієї групи видає учасникам завдання. Цей принцип схожий на те, як ведеться робота в Інтернет-військах України. Тільки якщо мета останніх - розповідати світові правду про війну в Україні, завдання “Цифровой армии России” - сіяти серед українців паніку, зневіру, гнів та лють на інших українців.
Ось, наприклад, одне з подібних завдань, які мали виконати учасники. Дається фейкова новина, яку ворожі “цифрові солдати” мають максимально поширити в українських “пабліках”, каналах та групах. В окремому чаті надаються варіанти коментарів, які мають використовувати, щоб якомога більше людей повірили у фейкову новину.
У “шапці” групи закріплений пост із правилами, методами роботи, цілями та описом ворога, проти якого воює ця цифрова армія. Серед методів, які там пропонуються - поширення фейкових новин, “розгін зради”, публікація фейкових аналітик та викривлених цитат відомих особистостей та посадовців, публікація в чатах заздалегідь заготовлених коментарів українською мовою, проведення онлайн-опитувань, заміна вмісту сторінок через спеціально прописані коди тощо.
З інших прийомів, які використовує цифрова армія росії - поширення фейкових відео або відео, опис до яких не відповідає тому, що там насправді відбувалося, публікація глузливих картинок та мемів.
Вся ця інформація там відкрита, тож ми подивилися, які в них цілі. І ось що там сказано:
Або візьмемо інший приклад діяльності даної спільноти. Одна з тем, яку вона часто використовує для “розгону фейків” - робота українських ТЦК, видача повісток та мобілізація. Для того, аби посіяти серед українців відчуття зради, ненависть до вищого політичного та військового керівництва країни, береться відео і опис до нього.
Скажімо, на відео показується, ніби чоловік тікає від працівників ТЦК. Додається відповідний опис, на кшталт: “хлопця від загибелі за чужі інтереси врятували тільки швидкі ноги”. Додається в описі, що Верховна Рада розглядає законопроєкт про створення електронного реєстру військовозобовʼязаних. Таким чином емоційна брехня підкріплюється напівправдою.
Також у завданні даються посилання на українські канали, де цей пост треба поширювати. Крім того, додаються варіанти коментарів, які треба залишати під цими постами. Завдання коментарів та поширювачів постів - ще раз штучно створити в українців відчуття, наче держава їх просто використовує у непотрібній війні заради власних інтересів. Ті, хто бачать цей допис та коментарі, повинні думати, що Україну захищати не треба, а єдиний правильний шлях - будь-яким чином виїхати за кордон.
Ось варіанти коментарів, які додаються до завдання про мобілізацію:
Тож якщо підсумувати, на чому “грає” Цифрова армія росії?
Спільнота робить акцент на болючих для України темах: повістки та мобілізація, робота ТЦК та ВЛК, робота Верховної Ради, корупційні скандали, гучні викриття та розслідування щодо діяльності Міноборони, міжнародна підтримка та зброя для України тощо.
Тобто береться все з українського порядку денного і подається під таким “соусом” з брехні і напівправди, аби викликати в українських користувачів сильні негативні емоції.
Як пояснюється в самому каналі, головне - аби українці постійно були в пригніченому стані, зневірилися у перемозі, перестали боротися та відмовилися самі від будь-якого спротиву. А ключ до цього - посіяти розбрат і ворожнечу всередині українського народу.
Як цьому протистояти?
Аби протистояти ворожій пропагандистській армії, можна вступити в Інтернет-війська України. Окрім Telegram-каналу, в них є й інші соцмережі:
Важливо не забувати кілька разів перевіряти будь-яку новину, яка викликає сильні негативні емоції та відчуття “зради”.
Необхідно піддавати аналізу ту негативну емоцію, яка виникає після прочитання новини. Що це за емоція? Що саме її викликало? Чому це вас зачепило? та інші питання, аби “розкласти” сприйняту інформацію на деталі.
Якщо читаєте коментарі у Facebook та Instagram, завжди можна подивитися, кому належить сторінка коментатора, що там за вміст, фото дописи тощо. Якщо це, наприклад, закритий профіль без фото або якоюсь картинкою на аватарі, слід замислитись, чи це не ворожий бот.
Якщо говорити про Telegram, то тут неможливо подивитись інформацію про коментаторів. Єдиний варіант - сумніватися у новинах, які там публікуються, і не квапитися вірити тому, що викликає дуже сильні негативні емоції.
До того ж зараз будь-що можна перевірити в інтернеті багато разів, знайти деталі та ознайомитися з бекграундом. Достатньо лише витратити на пошуки трохи більше часу, ніж просто прогорнути стрічку новин та “пробігтися” очима по заголовках.